UA: Між шедеврами та машинами: перетин мистецтва та штучного інтелекту
У цій статті я ділюся власним досвідом навчання в Оксфорді, використовуючи інструменти штучного інтелекту для кращої подачі матеріалу.
Інструменти штучного інтелекту, використані у цій статті:
- Claude (ШІ від Anthropic) та Perplexity.ai — допомагають мені зі структуруванням контенту і перекладом;
- Grammarly Premium — використовую для вичитки матеріалу;
- Paintify — для обробки зображень за допомогою ШІ, як показано на порівняльному зображенні наприкінці статті. Це демонструє, як ШІ може допомогти візуалізувати історичні артефакти по-новому.
- ElevenLabs — для створення аудіоверсії англійською мовою з використанням штучного голосу, створеного на базі мого (Віри Ларіної) голосу;
Спадщина технологічних змін
Програма "Штучний Інтелект для бізнесу" в Бізнес Школі Saïd Оксфордського університету спонукала мене поглянути на технологічні зміни через несподівану призму. Перед початком програми, досліджуючи багату спадщину Оксфорда, я натрапила на цікавий артефакт. У Музеї історії науки я побачила набір фотохімікатів колодієвого процесу Чарльза Доджсона. Чарльз Доджсон відомий як Льюїс Керрол — автор "Аліси в Країні Див", моєї улюбленої книжки з дитинства. Він поєднував роботу викладача математики в Оксфорді з опануванням складного колодієвого процесу та взяв на озброєння революційну технологію, яка змінювала світ мистецтва: фотографію. Процес вимагав роботи з хімікатами та спеціального обладнання для створення зображень. Його валізка містила загадкові пляшечки та розчини, кожен з яких був необхідний для створення фотографій у той давній час.
Поява фотографії докорінно змінила мистецтво. Те, що Доджсон досліджував понад 150 років тому, тоді вважалося руйнівною технологією для традиційних художників. Те, що колись потребувало років чи десятиліть — як-от да Вінчі, який працював над Моною Лізою 16 років, або Веронезе, який витратив 15 місяців на "Шлюб у Кані", — тепер можна було зафіксувати за секунди за допомогою фотографії. Завдяки цим змінам і натхненні фотографічною увагою до світла, ми тепер можемо милуватися балеринами Дега та серією садів Моне. Технологія, яку спочатку сприймали як руйнівну, уможливила швидше, спонтанніше створення картин і принесла користь суспільству.
Розквіт генеративного ШІ: перетворення у візуальних медіа
Подібно до того, як фотографія еволюціонувала від насиченого хімікатами процесу Доджсона до миттєвих цифрових знімків і згенерованих ШІ синтетичних зображень, ми спостерігаємо чергове перетворення у способах створення та сприйняття візуальних медіа. За кілька днів після знайомства з фотографічним набором Доджсона, на лекціях з доктором Алексом Конноком у Бізнес Школі Saïd, ми обговорювали змішану реальність, штучних подкастерів, синтетичні медіа, образи людей, голоси та музику. Ми досліджували, як ці синтетичні творіння впливають на бізнес і споживачів та формують етичні межі в еру ШІ, а також інструменти й технології, що створюють цей синтетичний світ.
Ці зображення та відео з'являються завдяки генеративному ШІ — проривній технології, яка стала широкодоступною у 2022 році. Вона використовує масивні нейронні мережі — великі моделі для розпізнавання та створення складних візуальних патернів. Генеративний ШІ побудований на основі глибокого навчання — нейронних мережах, розроблених для наслідування роботи мозку, що походять від алгоритмів машинного навчання, які використовують виявлення патернів для прогнозування. Разом ці технології показують, як ШІ поступово вчиться мислити і творити подібно до людини. Інструменти ШІ генерують сотні варіацій за хвилини — кожна з різними композиціями, освітленням, стилями та інтерпретаціями, усе це на основі кількох текстових підказок. Еволюція людського інтелекту породила машинний інтелект, але чи готові ми до цієї несправжньої реальності? Як це вплине на ринок праці? Ще одне важливе відкрите питання - порушення авторських прав. Хто володіє цими творами мистецтва? Чи замінюють вони автентичний продукт? Чи приносять вони користь суспільству?
На іншій лекції, Ронда Хаді розповіла про цікаве дослідження реклами зі штучним інтелектом. Виявилося, що ШІ допомагає створювати різноманітнішу та ефективнішу рекламу. Але є один нюанс - людям не подобається, коли їм не кажуть, що реклама створена штучним інтелектом. Також цікаво, що люди добре сприймають створені ШІ образи, які трохи схожі на них самих. Це природно - нам подобається бачити щось знайоме. Але якщо схожість занадто велика, людям стає некомфортно. Тому брендам важливо знайти баланс - використовувати можливості ШІ, але при цьому бути чесними зі споживачами і не втрачати їхню довіру.
Мистецтво в епоху ШІ: майбутні можливості та людські історії
Я оптимістично дивлюся на майбутнє мистецтва. Художники навчилися використовувати нові технології собі на користь. Нещодавно я переглядала на телефоні фото з музеїв. Цікаво, що на фото картини Веронезе майже нічого не видно через натовп людей з селфі-палками. А от портрет Мерилін від Уорхола видно чудово, без потреби наближати камеру. Про що це нам каже?
Люди й досі приходять дивитися на ці старі шедеври. Можливо, це означає, що нас приваблює не тільки краса мистецтва, але й історія її створення та талант художника. Напевно, цінність мистецтва не лише в тому, як воно виглядає. Важливий сам процес створення – чи то художник працює 15 місяців з пензлем, чи спілкується зі штучним інтелектом.
Подібно до того, як ми сьогодні захоплюємося шедеврами Ренесансу та імпресіонізму, наші нащадки цінуватимуть мистецькі форми, які ми ще не можемо уявити, створені за допомогою технологій, які ще належить відкрити. Технологія змінить те, як ми створюємо мистецтво, але постає питання: які твори мистецтва приваблюватимуть натовпи в музеях майбутнього? Як і набір хімікатів Доджсона, можливо, сьогоднішні інструменти ШІ стануть цінними артефактами, що показують, як еволюціонувало мистецтво. Як сам Доджсон зафіксував у "Фотографуванні Гайавати" (1887): "Містичним, жахливим був процес" — свідчення складної природи опанування революційних мистецьких технологій.
This article was crafted with assistance from Claude (Anthropic’s AI) and Grammarly Premium. The content, experiences and insights are based on my personal journey at Oxford, while AI tools assisted with proofreading, language refinement and structural suggestions.
